Перед тим як у 1778 році надвірний радник М. І. Карабин одержав у дар від Катерини II 6000 десятин землі, на землі Роздорів були розкидані поодинокі зимівники і хутірки запорізьких козаків Самарської паланки Запорозької Січі. У них Карабин заснував села Роздори та Карабинівку, оселивши поряд з вільними козаками своїх кріпаків. Згодом села були об’єднані в слободу Роздори. Головним заняттям її мешканців було землеробство, побічним — дрібне ремесло для власних потреб. В економічних примітках до Генерального межування говорилося: «Селяни працюють в полі, а крім того займаються рукоділлям, прядуть льон, коноплі, вовну, тчуть полотно, сукна, з яких шиють одяг».
У 1882 році біля села споруджена залізнична станція Роздори.
Навколо селища ще у 1899 році були відкриті поклади каоліну. З інших корисних копалин є гравій, товща шару якого подекуди досягає по річці Нижній Терсі 12 метрів.
У 1957 році присвоєно статус — селище міського типу.
